Народна творчість в Україні

Як відомо, вишивка хрестиком - це споконвічно слов'янська традиція, яка прийшла до нас з глибини століть. Тим не менш, сьогодні про неї пам'ятають, при цьому нерідко використовують у зовсім несподіваних сферах діяльності.

Традиція прикрашати одяг і предмети побуту красивою вишивкою на Україні існувала давно. Навіть Геродот писав про те, що на одязі скіфів була вишивка. Українські візерунки різняться залежно від місцевості і призначення виробу. Наприклад, вишивка українських рушників - це не просто вигадливі візерунки і фантазія майстрині, а заховані і майстерно вшиті символи-обереги.

Минув той час, коли майстрині займалися вишивкою з гострої необхідності. У наш час, вишивка - це порив душі, хобі, захоплення, реалізація свого художнього дару. Цей - один з найпоширеніших видів народного мистецтва, безумовно, дарує радість і щастя. Проте існує багато вишивальниць, яких просто мучить почуття провини. Так-так, саме почуття провини за витрачений час на вишивку.

Гарно виконана виворітна сторона вишивки - це вимога, яка сягає своїм корінням у глибину століть. Наші прабабусі вважали, що виворіт є основним показником рівня якості роботи.

Якщо, повернувши вишиту роботу на виворіт, люди бачили цілий лабіринт, що складається з вузликів, поплутаних ниток, рукодільницю сильно лаяли і засуджували.

Вишивання є одним з найпоширеніших видів народного мистецтва, рукоділля. Його виникнення пов'язане з появою першого стібка, зробленого первісними людьми при скріпленні шкури вбитого мамонта. Звичайно, спочатку з'явилося шиття, як необхідність. З часом з'явилася вишивка, в якості декоративного доповнення до шиття. Адже матеріали з яких створювали одяг різноманітністю не відрізнялися, а вишивка завжди давала можливість зробити наряд особливим, не схожим на інші.

Народна лялька як феномен матеріальної культури та декоративно-прикладного мистецтва, при всій своїй уявній простоті і невигадливості, - явище складне, глибоке. Однією з форм матеріалізації ідей та ідеалів тієї чи іншої епохи є лялька: це порівняно мала, але дуже помітна частина матеріальної культури народу, яка приносить радість не тільки дітям, а й дорослим.

Розмірковуючи про інтер'єр у народному (етнічному) стилі, ми, з якихось незрозумілих причин, найчастіше уявляємо собі що-небудь таке екзотичне, «заморське»: маски африканських аборигенів, тканинна меблева оббивка «під зебру», або барвисті японські ширми і витончену мініатюру бонсай. І дуже рідко, на превеликий жаль, згадуємо, що домашній інтер'єр, виконаний в українському народному стилі, сьогодні не менш оригінальний і «етнічний».

Мабуть, ніхто не буде заперечувати той факт, що проведення тематичного весілля на сьогоднішній день є одним з найцікавіших весільних пропозицій. І це цілком зрозуміло, адже проведення весілля з певним тематичним сюжетом дає можливість наповнити цей день особливими, ні з чим не порівнянними відчуттями, емоціями і кольорами, надати йому індивідуальність і певний шарм.

На Азовському морі в місті Керч з 30 червня по 06 липня 2013 року проходитиме міжнародний фестиваль аматорського мистецтва «Понтійські ігрища». Цей фестиваль представляє собою логічне продовження Міжнародного фестивалю хореографічного мистецтва, який проіснував 10 років і називався «Танцюючий бриз. "Понтійські ігрища" розширили свої межі і зараз є фестивалем різних видів аматорського мистецтва. Всі конкурси фестивалю Понтійські ігрища проходять під патронатом Міністерства культури і мистецтв України та АР Крим та Керченського міського виконавчого комітету.

Подарунки ручної роботи - явище відносно нове. Ще якихось два-три століття тому такого поняття, як хендмейд, просто не існувало, адже в ті часи всі вироби та товари створювалися руками майстрів і були унікальними. У міру того, як вдосконалювалися технології, зростала і стандартизація. Вже до 20-го сторіччя левова частка товарів, які купувало населення, була ідентичною і стандартною: один і той же одяг, одні й ті ж тканини, однакові прикраси та взуття.

Дитячі психологи рекомендують не обмежувати заняття дитини тільки улюбленим видом творчості, і радять пробувати різні види активності.

Товариство української культури "Калина" у республіці Карелія, що знаходиться на північному заході Росії відзначило своє 20-річчя виставкою у центрі народної творчості Карелії.

На сьогоднішній день у Карелії проживає більше 12 тисяч українців. По чисельності вони четверті в республіці після росіян, карелів та білорусів.

Для того, щоб створити гармонійний і приємний оку ландшафт в українському стилі, потрібно мати уявлення про українську символіку, традиції та історію. Який же він, український сад? Безумовно, є певні атрибути, "розпізнавальні знаки", завдяки яким сад отримує свою власну стилістику, так само це певне зонування ділянки, уміле поєднання плодових і декоративних дерев та чагарників, квіткових, ягідних і овочевих культур.