Контракти між перекладачами та видавцями

Контракт між перекладачем та видавцем є на стільки ж важливим, як між видавцем та автором. Більше того, перекладач стає англійським автором книги, тож його треба гідно оцінювати та сприймати як письменника. Більшість перекладачів працюють з текстом так само, як і автори; їхній підхід – креативність, який базується на ресурсах, яких не мають навіть найуспішніші письменники – здатність відтворити мистецьку роботу іншої людини з дотриманням розвитку подій та чутливості. У той час, як перекладачеві не потрібно придумувати сюжет та безліч героїв, йому або їй все таки доведеться підібрати слова, які б передавали суть книги та її магію

Перекладачі мають пам’ятати про збереження права друку їхніх перекладів та відстоювати свої моральні права. Як  і письменник, вони зобов’язані надати матеріал публікаційної якості, який має бути узгоджений наперед. Тому, усі контракти мають бути укладені у формі розкладу, стислого авторського викладу, який передбачає очікування видавця.

Після попереднього читання, перекладач має визначити складні частини та обговорити з видавцем шляхи їх вирішення: стилістичне забарвлення, можливі структурні зміни (не всі книги перекладаються безпосередньо з друкованих джерел; деякі мають форму манускрипту – у таких випадках перекладач буде і першим видавцем роботи); особливі вимоги, на приклад, пояснення або тлумачення культурних феноменів, які є критичними для сприйняття змісту книги; та певна дозволена свобода дій над текстом. Наскільки поетичним може бути перекладач? Все це може бути частиною контрактного авторського викладу. 

Акредитація перекладача

В деяких випадках, видавці друкують ім’я перекладача на обгортці книжки (розмір шрифту дещо менший, ніж ім’я  автора). В інших випадках, так не роблять з комерційних причин. Багато відділів маркетингу та продажу повідомляють, що привернути увагу читачів на британському ринку до інвестування в переклади є вартим часу та грошей. Сподіваючись здивувати усіх, вони не хочуть привертати увагу до факту перекладу. Так як і любителі кіно не сприйняли б фільм із субтитрами, так і читачі мають негативне відношення до перекладів, вважаючи їх недорозвиненими та примітивними версіями оригіналу. Дехто вважає це важкою працею. Безумовно, хоча і рідко, перекладачам треба реально дивитись на речі і забезпечувати  максимум продажів книги, тісно співпрацюючи з видавцем (у даному випадку експертом).

Є ім’я перекладача на обгортці, чи нема, його завжди мають друкувати на титульній сторінці. Відповідним місцем для інформації про переклад є ліва сторінка розкритої книги, особлива подяка перекладачу має також бути присутньою. Роль перекладача повинна бути очевидною для кожного, хто цим цікавиться. 

Авторський гонорар та інші виплати

Відповідно до Міжнародної ради з питань обміну культурною власністю (ЮНЕСКО, 1976-Найробі), перекладачі є своєрідними авторами, до яких мають ставитись на відповідному рівні. Мається на увазі їхнє право на авторський гонорар від кожної проданої копії. Виплата, запропонована перекладачеві, може покривати певні авторські гонорари. Виплата або передплата має бути достатньою, щоб оплатити час, витрачений на переклад. Недостатня оплата є неприйнятною, якщо перекладач працював на книгою півроку і більше.