Традиційна українська народна іграшка

Традиційна українська народна іграшка

Іграшка - важлива складова будь-якої культури. За допомогою іграшки дитині передається найважливіша суть людських відносин. Народна іграшка - носій сакральних цінностей, родової інформації. Однією з найбільш улюблених іграшок дітей завжди була лялька. Був час, коли ляльки рятували життя, замінивши людину в обрядах жертвопринесення. Ляльки-опудала, яких приносили в жертву різним богам носили свої імена: Кострома, Морена, Купало, Ярило ... А натомість просили щасливого кохання, гарних врожаїв, здоров'я.

На виготовлення ляльок йшли в основному підручні матеріали. Робили ляльок із соломи, з глини, з дерева, з мачули, з очерету, з кукурудзи, з коріння трави і гілок дерев. Ще в 19 столітті на Русі іграшки ніколи не залишали в хаті абияк - зберігали в кошику, щоб не валялися де попало. Вони так і переходили від однієї дівки до іншої , адже селянські сім'ї в ту пору були дуже численні, в сім'ях було по 11-15 дітей. Щоб стати хорошою матір'ю, вважали, що потрібно гратися в ляльки. Традиційна ганчіркова українська лялька була «безликою», що дозволяло дітям мріяти і фантазувати. Діти могли придумати настрій ляльки і її характер. Ляльки супроводжують нас усе життя. Вони розважають, повчають, виховують, прикрашають будинок.